Децентралізація місцевих бюджетів – спосіб збільшення їх доходної бази? (Або як наповнити місцевий бюджет?)

Протягом останніх років в Україні спостерігалося розширення повноважень органів місцевого самоврядування без відповідного збільшення обсягів їхніх фінансових ресурсів. В таких умовах місцеві бюджети не здатні виконувати свої функції ефективно та у повному обсязі.

131004105016

Яка ж роль місцевих бюджетів? Окрім того, що вони виконують контрольну та розподільчу функції, місцеві бюджети є:

  • по-перше, своєрідним індикатором фінансового стану та розвитку громади, оскільки порівняння доходів і видатків бюджету показує загальні тенденції та проблеми цієї територіальної громади;
  • по-друге, показником фінансового потенціалу місцевих підприємств, адже динаміка надходжень від податку на прибутки з підприємств, які зараховуються до місцевих бюджетів, вказуватиме, чи є діяльність підприємств цього регіону прибутковою.

Роль доходів місцевих бюджетів значною мірою визначається величиною ВВП, який розподіляється через них. В Україні протягом 2000-2011 рр. питома вага місцевих бюджетів у ВВП становила від 6,6% до 8,8%, у порівнянні: протягом 1992-1999 рр. цей показник коливався від 10,3% до 16%, що свідчить про посилення бюджетної централізації.

Задля підвищення ролі доходів місцевих бюджетів та зростання їх доходної бази, а відтак і фінансового розвитку територіальних громад та місцевих підприємств, ми вважаємо, що Україні необхідно підвищити рівень бюджетної децентралізації. Під децентралізацією розуміють спосіб територіальної організації влади, при якому держава передає право на прийняття рішень з визначених питань або у визначеній сфері структурам локального чи регіонального рівня, що не входять у систему виконавчої влади і є відносно незалежними від неї.

На сьогодні, у розвинутих країнах світу ті територіальні громади, які забезпечені необхідним рівнем власних фінансів, є стабілізатором соціально-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі. Тому важливим для України стає вивчення зарубіжного досвіду фінансування місцевого самоврядування із врахуванням принципів Європейської хартії місцевого самоврядування.

budjet-mishok1

У країнах Європи кожен бюджет самостійний і відокремлений від інших, причому бюджети адміністративних одиниць нижчого рівня не включені до бюджетів адміністративних одиниць вищого рівня.

Наприклад, власні доходи місцевих бюджетів складають у Швеції та Швейцарії понад 70%, в Іспанії – 50%, у Норвегії – 56% доходів місцевих бюджетів. Це свідчить про те, що власні доходи є основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів  унітарних європейських країн.

На відміну від розвинутих країн, в Україні частка власних доходів місцевих бюджетів низька, що свідчить про низький рівень фінансової незалежності органів місцевого самоврядування.

Серед основних недоліків існуючої системи формування і розподілу доходів місцевих бюджетів можна виділити такі:

  • значна частка трансфертів від органів державного управління;
  • невчасність отримання трансфертів, належних регіону, або їх недоотримання чи отримання не у грошовому виразі;
  • втрата регіонами з високим рівнем соціально-економічного розвитку стимулів до нарощування власної податкової бази.

У таких країнах, як Греція, Південна Корея, Туреччина місцеві бюджети формують свої доходи виключно за рахунок податкових надходжень і не використовують трансфертів. Зрозуміло, що на сьогодні деякі регіони (наприклад, місто Київ, Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Київська, Запорізька і Донецька області) залишаються донорами для інших, але обґрунтованим залишається застосування формульного підходу до вирішення проблеми децентралізації бюджетних коштів.

У країнах з розвиненою економікою значну роль відіграють майнові податки, а саме: податки на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб та податок на землю. Наприклад, частка майнових податків у структурі податкових надходжень місцевих бюджетів становить від 30-40% у Франції та Іспанії до 99,5% у Великобританії.

Перевагами використання майнових податків  під час формування дохідної бази місцевих бюджетів є:

  • зручність їх застосування на місцевому рівні, оскільки нерухоме майно неможливо перемістити на іншу територію та ухилитися від сплати податку до місцевого бюджету;
  • стабільність їх надходжень – на відміну від податку на прибуток чи ПДВ.

Проте, для ефективного застосування майнових податків на практиці необхідна розробка простої та справедливої методики оцінки вартості майна та відповідної електронної бази даних.

Іншим податком, перспективним для наповнення місцевих бюджетів, є плата за землю та збір за інші природні ресурси. Розмір платежів за ресурси має сприяти їх раціональному використанню, зацікавленості органів місцевого самоврядування у відновленні ресурсів, контролю за їх використанням.

Місцеві органи влади у розвинутих країнах мають право надавати пільги для сплати податків, що надходять у місцеві бюджети. Таким чином, фіскальна політика місцевих органів влади в багатьох державах є важливим інструментом впливу на розміщення продуктивних сил, розвиток депресивних територій, впровадження у виробництво досягнень НТП. Крім цього, створюючи особливі чи пільгові режими оподаткування, місцева влада залучає додаткові інвестиції, сприяє новому будівництву, розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Причому, досвід різних країн показує, що чим менш розвинута та чи інша територія, тим більші пільги надають їй органи влади з метою подолання відставання.

Цікавим прикладом стимулювання економічного розвитку регіонів стала політика Китаю.  Зокрема, якщо підприємство не могло досягнути певного рівня прибутку, то повинне було сплачувати більшу кількість податків. У випадку перевищення обумовленого рівня прибутку підприємства сплачували прибутки на пільгових умовах.

prib-270x270

На нашу думку, для зміцнення доходів місцевих бюджетів доцільно переглянути перелік загальнодержавних податків, встановити їх ставки розщеплення між державними та місцевими бюджетами. За необхідне вважаємо частково закріпити за місцевими бюджетами податок на прибуток та ПДВ. За розрахунками Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Академії ДПС України їх включення в розподіл місцевих дасть змогу 70% доходів, акумульованих на території регіону, залишити для покриття власних потреб, що фактично забезпечить фінансову стійкість регіону відповідного рівня.

Ще одним заходом могло б стати запровадження стимулів до нарощування місцевими бюджетами коштів у формуванні як їх дохідної частин, так і державного бюджету – залишаючи певний відсоток від перевиконання річних розрахункових обсягів доходів в розпорядження місцевих бюджетів.

Однак, слід зазначити, що реальною передумовою для зміцнення фінансової бази бюджетів та бюджетної децентралізації в Україні повинне бути підвищення економічного рівня розвитку відсталих регіонів держави за рахунок збільшення інвестицій, що зможе підвищити їх податковий потенціал.

Отже, бачимо, що задля поліпшення надання послуг громадянам державі слід посилити зв’язок між послугами, що надаються на місцевому рівні, та необхідним обсягом фінансових ресурсів для них. Тому стає необхідним зростання самодостатності та відповідальності місцевих бюджетів, а відтак і їхньої доходної бази. Для цього слід врахувати зарубіжний досвід та здійснити такі заходи, як: закріплення за місцевими бюджетами частки податку на прибуток та ПДВ; віднести плату за землю та збори за природні ресурси до місцевих податків; удосконалити методику оцінки вартості майна – задля стягнення справедливої суми податку на нерухомість; застосовувати систему стимулювання – залишати певний відсоток від перевиконання річних розрахункових обсягів доходів в розпорядженні місцевих бюджетів.

Ці заходи сприятимуть росту фінансової стійкості регіону, зменшать зустрічний рух фінансових ресурсів у вигляді трансфертів, дадуть змогу посилити контроль за їх використанням, сприятимуть ефективному використанню бюджетних коштів та забезпеченню населення відповідними послугами.

Cyberbrains – експериментальний інтернет-проект, присвячений економіці у різних її проявах. Матеріали Cyberbrains є інтелектуальною власністю колективу авторів. Будь-яке копіювання матеріалів можливе лише за умови активного посилання на сайт.

  1. Гвазава Н. Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини в зарубіжних країнах / Н. Гвазава // Д-ва і рег-ни. – 2012. –  №3(39). – С. 108-113.
  2. Сенюк Г. Світовий досвід формування доходів місцевих бюджетів / Г. Сенюк // Акт. проблеми держ. управл., педагог та психол. – 2011. –  №2(5). – С. 143-148.
  3. Стефанчук Р. Зарубіжний досвід формування та функціонування місцевих бюджетів / Р. Стефанчук, О. Музика-Стефанчук // Проблеми правознавства та правоохорн. д-ті. – 2010. –  №1. – С. 132-138.
  4. Камінська Н. Значення децентралізації для регіонального розвитку в Україні / Н. Камінська // Вісн. Луг. Держ. ун-ту внутр. Справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2009. –  №4. – С. 35-47.
  5. Наджафов И. Финансовая независимость местных органов власти Украины / И. Наджафов // Зб. наук. пр.: Економ. простір. – 2012. –  №67. – С. 179-187.

Мар'яна Щегельська

Мар'яна Щегельська (Кучерук)

You may also like...

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>