Ісландія. Історія одного виходу із фінансової кризи

     Роздута фінансова “мильна бульбашка”. Розорення мешканців Ісландії. Одночасно втрата грошей 300-ма тисячами вкладників у Великобританії і близько 100-а тисячами вкладників у Нідерландах. Уряди цих двох країн частково відшкодували втрати своїм громадянам, але тут же пред’явили рахунок Ісландії на 4 мільярди євро (виплата протягом 15 років з 5,5% річною ставкою). У перерахунку на душу населення (включаючи старих і немовлят) виходило, що кожен житель країни повинен виплачувати по 100 євро в місяць протягом 15 років. По суті, цілу країну вирішили посадити в боргову яму. Як же Ісландія відновлювала свою фінансово-економічну стабільність?

1315300874_va-progressive-iceland


В Ісландії відбулася каструльна революція. У результаті соціального вибуху сталося неймовірне: президент Грімссон відмовився підписати закон, прийнятий парламентом, і виніс питання про погашення позик іноземцям на загальнонародний референдум. У березні 2010 року 93% дорослого населення проголосувало проти виплати боргів. Як зауважив пізніше президент Грімссон: «Ісландії говорили, що якщо вона не прийме умови міжнародного співтовариства, то стане північною Кубою. Але якби ми погодилися, то стали північним Гаїті».

Iceland-protests-001
Дії в Ісландії були наступними. По-перше, було прийнято рішення про банкрутство приватних банків, їх подальшу націоналізацію та девальвацію крони. При цьому встигли «врятувати своїх» – перевели «домашні» капітали в нові банки і націоналізували їх. Тим самим була врятована внутрішня платіжна система і заощадження самих ісландців.
По-друге, був введений у найсуворішу заборону вивіз капіталу з країни. Будь-які інвестиції за кордон тепер розглядаються відповідними органами під мікроскопом, і вимагають спеціального дозволу. Капітал змушений, скриплячи зубами, сидіти вдома і працювати на країну. А рядові ісландці, виїжджаючи за кордон, зобов’язані пред’явити в банку авіаквиток, і тільки тоді їм продадуть 2000 євро. Але при цьому вони вільно можуть розплачуватися в поїздці кронами зі своєї кредитної карти і знімати з неї гроші за кордоном. Це був абсолютно необхідний крок, який зупинив панічну втечу капіталу і міцно поставив місцеву валюту.
По-третє, уряд вийняв з боргової петлі тих громадян, які взяли іпотечні кредити в іноземній валюті. Після різкого падіння крони в 2008 багатьом з них загрожувало розорення і втрата будинків і квартир. Згідно з рішенням про те, що борг по іпотеці не може перевищувати 110% від вартості будинку, весь банківський «навар» просто випаровувався.
В результаті відмови від виплати зовнішнього боргу, націоналізацію банків і заборони на вивіз капіталу Ісландія, вже похована світовими ЗМІ, вибралася з могильної ями. Інфляція впала з 20% до 6%, а безробіття знизилося до 5% (чудовий результат у порівнянні з європейськими країнами, де рівень безробіття зріс до 25%). Більш того, Ісландія навіть примудрилася достроково виплатити борги МВФ. (Адже криза не торкнулася двох найважливіших галузей – експорту риби і алюмінію, і валюта справно надходить в країну.)iceland1
Знаменитий американський економіст, лауреат Нобелівської премії Пол Кругман писав у своїй доповіді про Ісландії: «Ісландія повинна була стати прикладом економічної катастрофи. Втекли банкіри, залишили країну з величезними боргами і, здавалося б, у безнадійній ситуації. Однак на шляху до економічного Армагеддону відбулася кумедна річ: саме відчай зробив звичну поведінку неможливою, давши свободу порушувати правила. Коли всі країни рятували банки і змушували суспільство платити, Ісландія дозволила банкам розоритися і розширила мережу соціального захисту. Коли всі зациклилися на тому, щоб задобрити іноземних інвесторів, Ісландія наклала тимчасові обмеження на рух капіталу, щоб дати собі простір для маневру. І що сьогодні відбувається в Ісландії? Країна не уникнула великої економічної шкоди або значного падіння рівня життя. Однак вона змогла обмежити як зростання безробіття, так і страждання найбільш вразливих верств суспільства. Мережа соціального захисту вціліла, так само як і система суспільних зобов’язань перед громадянами. «Могло бути гірше», можливо, не найоптимістичніший слоган, але коли всі чекають нищівної катастрофи, такий підсумок можна вважати майже тріумфом».
Зробивши каструльну революцію, розігнавши старий корумпований уряд і відкривши кримінальні справи проти злодійкуватих банкірів, ісландці так розігналися, що зупинитися вже не могли. Вони вирішили всім народом написати найпрогресивнішу в світі Конституцію. І без участі політиків і юристів. Писати Конституцію вирішили всім світом, щоб новий закон народився з ідилічного прояви загальної доброї волі. Першим ділом за допомогою лотереї комп’ютер вибрав 1000 випадкових громадян країни, які досягли виборчого віку. Так була створена національна асамблея, учасники якої обговорювали основні ідеї, цінності та моральні ідеали, які повинні бути закладені в Конституції. В обговоренні за допомогою інтернету брала участь вся країна.

occupy-wall-street-occupy-iceland-protest-propoganda
«Потім було вирішено вибрати конституційну раду з 25 осіб, яка сяде і напише Конституцію, – говорить економіст Торвальдур Гільфасон, що сам став учасником конституційної ради. – З кого? Та з тих, хто сам захоче. Зголосилися 522 людини, в тому числі і я. А потім з них обрали 25 (тих, хто зумів зібрати не менше 30 підписів від 522 вибірників) ».
Всі бажаючі стати авторами Конституції проводили свої передвиборчі компанії в інтернеті. Все безкоштовно. Гроші в таких справах – просто бруд. У раду потрапили звичайнісінькі люди – лікарі, священик, медсестра, фермер, поет. Всі вони працювали чотири місяці над проектом, отримуючи зарплату парламентаріїв. Цілодобово через Твіттер і Фейсбук ісландці (і навіть іноземці) вносили свої пропозиції та поправки.
Проект нової Конституції починається красиво і зворушливо: «Ми, люди Ісландії, хочемо створити справедливе суспільство, де кожен з нас буде мати місце за спільним столом».
«Які найголовніші статті в новій Конституції? Те, що всі природні ресурси нації, включаючи найдорожчі – рибу і енергію, оголошені власністю нації, - каже член конституційної ради Торвальдур Гільфасон. – І те, що люди не бажають голосувати за політичні партії, а тільки за конкретних людей з їх особистою програмою і відповідальністю. А також вони вимагають гарантій, щоб кожна людина мала безкоштовний доступ до інтернету і до всіх урядових документів, якщо вони не є державною таємницею».
Більшість жителів Ісландії висловилися за збереження державного статусу Лютеранської церкви, що, на думку Євросоюзу, не «політкоректно». «Політкоректність» вже всіх дістала, – говорить депутат парламенту Тріггві Тоур Хербертссон. – Не бачу нічого поганого в релігії. Ніхто вас не примушує до віри. Але якщо більшість населення засновує своє життя на одній релігії, значить, вона повинна мати конституційний статус.
Уряд Ісландії розглядає варіанти заміни національної крони або на канадський долар, або на євро. Однак криза єврозони похитнула віру ісландців в євро, що і призвело до ідеї вступити у валютний союз з Канадою і перевести національну економіку на канадські долари. Фахівці лондонського Сіті прийшли до висновку, що в глобальній економіці країна сьогодні не здатна забезпечити самостійно стійкість крони. Згідно з опитуванням громадської думки, 70% ісландців стійко висловлюються за ліквідацію національної валюти. Тому Рейк’явік зараз розглядає валюту зарубіжних країн як варіант використання у внутрішньому розрахунку.
Як повідомляли Ukranews, у вересні 2011 в Ісландії розпочався судовий процес стосовно екс-прем’єра країни Гейра Хорде. На нього покладається відповідальність за розростання фінансової кризи в країні в 2008 році.
Як бачимо, країна із високим рівнем боргу, луснувшою фінансовою “мильною” бульбашкою зуміла вийти із економічної кризи та встановити нові “правила гри” у своїй державі, творивши їх разом, чесно та відкрито. Тому дещо із вищенаведеного ісландського досвіду долання кризи доцільно використати й в Україні.

Детальніше про розгортання кризи в Ісландії читайте у статті “Ісландія. Історія однієї кризи”.

Cyberbrains – експериментальний інтернет-проект, присвячений економіці у різних її проявах. Матеріали Cyberbrains є інтелектуальною власністю колективу авторів. Будь-яке копіювання матеріалів можливе лише за умови активного посилання на сайт.

1. Уроки Ісландії [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://commons.com.ua/?p=11094
2. Какой урок можно извлечь из исландской модели дефолта [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://mixednews.ru/archives/11851
3. R. Wade, S. Sigurgeirsdottir. Lessons from Iceland.New Left Review. – 2010. – № 65. – P. 5-29.
4. Экономика Исландии [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/ wiki/Экономика_Исландии
5. С. Ламрани. Исландия и отказ от жёсткой экономии [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://www.voltairenet.org/article176382.html
6. Банковская система Исландии [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://www.prostobankir.com.ua/spravochniki/bankovskie_sistemy/evropa/bankovskaya_sistema_islandii
7. Statistics Iceland [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://www.statice.is/
8. Почему Исландия так быстро восстановилась [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://mixednews.ru/archives/13336
9. Ситуация в Исландии: основные события и комментарии [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://www.business-politika.net/island_news
10. Исландия и Великобритания о достижении “значительного прогресса” в переговорах о “замороженных” активах в Landsbanki. [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://foreigniceland.forum2x2.ru/t1520-topic
11. Исландия снижает ставки по причине выхода из кризиса [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://www.ibk.ru/61407.html
12. Опыт Исландии: о пользе слова «нет» для лечения корпораций от жадности [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://mixednews.ru/archives/15278

Мар'яна Щегельська

Мар'яна Щегельська (Кучерук)

You may also like...

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>